Згідно п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України суб’єктами перших трьох груп виступають виключно фізичні особи підприємці.
Четверту групу складають юридичні особи суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
- середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 осіб;
- обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень.
Пункт 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України визначає перелік суб’єктів господарювання, які не можуть бути платниками єдиного податку.
Застереження щодо неможливості бути платником єдиного податку з одночасним здійсненням господарської діяльності з надання в оренду об’єктів нерухомості передбачене у пп. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу, однак таке застереження стосується виключно фізичних осіб підприємців та не поширюється на юридичних осіб.
Перешкодами для набуття статусу платника єдиного податку можуть стати положення пп. 291.5.5 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу згідно якого не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків. А також п. 291.5.8 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу за яким не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Відповідно до пп. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву.
Згідно з пп. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Податкового кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року шляхом подання заяви до органу державної податкової служби не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.
Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, в цьому випадку, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, установлені в пункті 291.4 статті 291 цього Податкового кодексу.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених Податковим кодексом. Форма розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, затверджується Міністерством фінансів України.
Однак, у зв’язку з тим, що Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності» набуває чинності лише з 1 січня 2012 року, то в цьому випадку слід керуватися пп. «г» п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону. Згідно вказаної норми суб’єкти господарювання, які були платниками єдиного податку відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» або фіксованого податку відповідно до розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», а також юридичні і фізичні особи підприємці, які були платниками інших податків і зборів, установлених Податковим кодексом, та прийняли рішення з 1 січня 2012 року перейти на спрощену систему оподаткування відповідно до норм цього Закону і відповідають вимогам статті 291 Податкового кодексу України, подають відповідну заяву не пізніше 25 січня 2012 року. Для визначення обсягу доходу, що дає право на застосування спрощеної системи оподаткування у 2012 році суб’єктами господарювання, які не були платниками єдиного чи фіксованого податку, дохід від провадження господарської діяльності, одержаний у 2011 році, перераховується з урахуванням норм статті 292 Податкового кодексу.
Визначення доходу здійснюється для цілей як оподаткування єдиним податком, так і для надання права суб’єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування.
Згідно із п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України доходом платника єдиного податку-юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті.
Відповідно до п. 292.2 ст. 292 Податкового кодексу України при продажу основних засобів юридичними особами платниками єдиного податку дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу. До суми доходу за звітний період включаються також суми кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, та вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).
Датою отримання доходу є дата надходження коштів на поточний рахунок (у касу) платника єдиного податку, дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, дата фактичного отримання платником єдиного податку безоплатно одержаних товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 Податкового кодексу).
Вищенаведене означає, що юридична особа може перейти на спрощену систему оподаткування у 2012 році, якщо протягом 2011 року нею було дотримано критеріїв четвертої групи платників єдиного податку, а саме: середньооблікова кількість працівників не перевищувала 50 осіб та обсяг доходу не перевищував 5 000 000 гривень. У разі відповідності таким вимогам юридична особа може до 25 січня 2012 р. подати до органу ДПС, в якому вона перебуває на обліку, заяву про перехід на спрощену систему оподаткування (зразок заяви можна отримати в органі ДПС в якому підприємство знаходиться на обліку).
У відповідності до п. 293.1 ст. 293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку встановлюються:
- у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;
- у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами виключно для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності.
Для юридичних осіб-платників єдиного податку встановлюються відсоткові ставки податку. Згідно з п. 293.3 ст. 293 Податкового кодексу України для четвертої груп платників єдиного податку встановлюється відсоткова ставка в розмірі:
- 3 % доходу у разі сплати ПДВ згідно з Податковим кодексом;
- 5 % доходу у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.
Пунктом 293.5 статті 293 Податкового кодексу України передбачені випадки за яких ставки єдиного податку для платників четвертої групи можуть встановлюватися у подвійному розмірі ставок, визначених пунктом 293.3 цієї статті, а саме:
- до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у пп. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу;
- до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у «Главі 1. «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності»;
- до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.
Відповідно до п. 293.8 ст. 293 Податкового кодексу України ставки, встановлені пунктами 293.3 - 293.5 цієї статті, застосовуються з урахуванням таких особливостей:
- Платники єдиного податку четвертої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 Податкового кодексу, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у подвійному розмірі ставок, визначених пунктом 293.3 цієї статті, а також зобов’язані у порядку, встановленому цією главою, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом.
- Ставка єдиного податку, визначена для четвертої групи у розмірі 3 відсотки, може бути обрана:
- суб’єктом господарювання, який зареєстрований платником ПДВ відповідно до розділу 5 Податкового кодексу, у разі переходу ним на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу;
- платником єдиного податку, який зареєстрований платником ПДВ відповідно до розділу 5 Податкового кодексу, у разі добровільної зміни ставки єдиного податку шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка.
- У разі анулювання реєстрації платника ПДВ у порядку, встановленому розділом 5 Податкового кодексу, платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 5 відсотків або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку чи відмови від застосування спрощеної системи оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено анулювання реєстрації платником ПДВ.
Як вбачається з п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з ПДВ при здійснені операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім ПДВ, що сплачується фізичними та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену підпунктом 1 пункту 293.3 статті 293 Податкового кодексу (а саме 3 %).
Вищенаведене означає, що юридична особа маючи статус платника ПДВ може обрати ставку єдиного податку у розмірі 3%. При цьому, поруч із сплатою єдиного податку нараховуватиметься та сплачуватиметься ПДВ по операціям із фізичними та юридичними особами, які також обрали ставку єдиного податку у розмірі 3 %.
У випадку відсутності у юридичної особи статусу платника ПДВ, остання буде зобов’язана перейти на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 5 % або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування шляхом подання заяви не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено таке анулювання.
Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку четвертої групи є календарний квартал.
Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.
Відповідно до п. 294.3 ст. 294 Податкового кодексу України для суб’єктів господарювання, які перейшли на сплату єдиного податку із сплати інших податків і зборів, установлених Податковим кодексом, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, що настає за наступним податковим (звітним) кварталом, у якому таким особам виписано свідоцтво платника єдиного податку, і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду.
Згідно з п. 295.3 ст. 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку четвертої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Відповідно до п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України платники єдиного податку звільняються, зокрема, від обов’язку нарахування, сплати і подання податкової звітності з таких податків і зборів:
- податку на прибуток підприємств;
- податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності фізичної особи та оподатковані згідно з цією главою;
- податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім ПДВ, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену підпунктом 1 пункту 293.3 статті 293 Податкового кодексу;
- земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності;
- збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності;
- збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.
У відповідності до пп. 296.1.3 п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України платники єдиного податку четвертої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пункту 44.2 статті 44 Податкового кодексу.
Відповідно до п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень Податкового кодексу.
Платники податку на прибуток підприємств, прибуток яких оподатковується за ставкою нуль відсотків і які відповідають критеріям, визначеним п. 154.6 ст. 154 Податкового кодексу, та платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним пп. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об’єкта оподаткування за методикою, затвердженою Міністерством фінансів України (вказане в цьому абзаці є дійсним з 01.01.2012 р.).
Згідно з п. 296.3 ст. 296 Податкового кодексу України платники єдиного податку четвертої групи подають до органу ДПС податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.
Отримані протягом податкового (звітного) періоду доходи, що перевищують обсяги доходів, встановлених п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу, відображаються платниками єдиного податку в податковій декларації з урахуванням особливостей, визначених підпунктами 296.5.1 - 296.5.5 ст. 296 Податкового кодексу України.
Відповідно до пп. 296.5.4 п. 296.5 ст. 296 Податкового кодексу України платники єдиного податку четвертої групи у податковій декларації окремо відображають:
- обсяг доходу, оподаткований за відповідною ставкою єдиного податку, встановленою пунктом 293.3 статті 293 Податкового кодексу;
- обсяг доходу, оподаткований за подвійною ставкою, встановленою пунктом 293.3 статті 293 Податкового кодексу (у разі перевищення обсягу доходу).
Що стосується подання звітності до органів пенсійного фонду після набрання чинності Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності» від 4 листопада 2011 року № 4014-VI, то вказаний законодавчий акт не передбачає змін у цій частині. Тобто платник єдиного податку зобов’язаний надалі сплачувати єдиний соціальний внесок, а також подавати звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску подається до органу Пенсійного фонду за місцем реєстрації платника.
Вищенаведене означає, що юридична особа, перебуваючи у статусі платника єдиного податку, буде зобов’язана вести звітність пов’язану із подачею декларації платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду та звіту про єдиний соціальний внесок, а також у разі наявності статусу платника ПДВ у 2012 – звітність, пов’язану із нарахуванням та сплатою ПДВ.
