️Перевірки 2022. До чого готуватися бізнесу?

 Неподаткові перевірки.

Що стосується перевірок, які проводяться відповідними підрозділами ДСНС, МОЗ, ПФУ, МВС, тощо, то відповідний план затверджений Наказом Державної регуляторної служби України від 15.11.2021 №383 “Про затвердження Плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2022 рік”.

З планом можна ознайомитися як на сайті Державної регуляторної служби України, так і на Інспекційному порталі за посиланням – https://inspections.gov.ua/.

Вказаним вище наказом, призначені лише планові заходи, питання ж призначення та проведення позапланових заходів контролю залишається у царині відповідних контролюючих органів.

Якщо ж вважаєте, що Вас включили до такого плану протиправно – пам'ятайте про можливість після отримання відповідного наказу про проведення такого заходу оскаржити правомірність такого включення у судовому порядку.

Податкові перевірки.

Що ж стосується податкових перевірок, то тут усе не так однозначно. Контролюючі органи продовжують їх проводити, проте…

КОЛИ МОРАТОРІЙ – НЕ «МОРАТОРІЙ»

Словник української мови визначає термін мораторій як «відстрочення платежу, яке встановлює уряд у зв'язку з особливими обставинами (війною, стихійним лихом і т. ін.)», у економічному ж словнику, окрім відстрочення платежів, ідеться про те, що в сучасній дипломатичній  і політичній мові термін «мораторій» розуміють як відстрочку, відкладення певних дій.

Від початку введення карантину на території України урядом, Президентом України та Верховною Радою України, з метою підтримки бізнесу, який здебільшого  просто «впав на коліна», була видана низка нормативно-правових актів.

Одним із перших актів був саме Закон № 533-IX, яким було почато дію мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок контролюючими органами.

Вінцем підтримки став Закон № 591-IX, яким мораторій був продовжений до закінчення карантину.

Як ось… Кабінет Міністрів України своєю постановою від 03.02.2021 за № 89 вирішив його «відмінити» і з 10 лютого ревізори ДПС, розпочали свою діяльність, незважаючи на, законодавчо встановленого «наявність мораторію».

Детальніше про цю законодавчу мелодраму та можливі наслідки її закінчення розповімо нижче.  

ХРОНОЛОГІЯ ПОДІЙ.

• Законом № 533-IX ПКУ було доповнено пунктом 52^-2 відповідно до змісту якого, зокрема, був установлений мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ;
• Законом № 591-IX в абзаці першому п. 52^-2 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення»  ПКУ слова та цифри «по 31 травня 2020 року» були замінені цифрами та словами «2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)»;
• Законом № 909-ІХ надано право КМУ скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи;
• Постановою № 89 скорочено дію мораторію на «деякі» перевірки, зокрема планові документальні виїзні перевірки.

ПОСТАНОВА № 89.

Тут необхідно зазначити, що Постанова № 89 була прийнята відповідно до п. 4 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 909-ІХ.

Згідно ж із текстом вказаного пункту КМУ надається право на скорочення строку дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання саме виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19.

Проте, Законом № 591-IX, яким строк мораторію було продовжено по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ, має назву – «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Відповідно до тексту пояснювальної записки проекту Закону № 591-IX, обґрунтуванням необхідності його прийняття було зменшення ділової активності викликане поширенням короновірусної хвороби (COVID-19) та зумовлення особливої необхідності від держави вжиття заходів підтримки платників податків.

Закон приймався із урахуванням того, що у зв’язку із продовженням дії обмежувальних карантинних заходів виникла необхідність у продовженні строків дії окремих пільг та послаблень адміністрування для платників податків, при цьому, механічне продовження строків на певну заздалегідь визначену кількість днів вбачається не найкращим рішенням, оскільки точний прогноз щодо поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) відсутній.

Також у пояснювальній записці вказувалося, що скасування багатьох норм прийнятих для зменшення для бізнесу негативних наслідків може бути прийнятним лише після скасування обмежувальних карантинних заходів впроваджених Кабінетом Міністрів України, тому вбачається за необхідне, продовжити строки дії пільг та адміністративних спрощень на період, який буде прямо прив’язаний до закінчення карантину.

Метою ж прийняття Закону № 591-IX і шляхами досягнення були:

• необхідність продовжити дію податкових пільг та спрощень адміністративних процедур на період здійснення обмежувальних карантинних заходів встановлених КМУ;
• захист як малого так і великого бізнесу від негативних наслідків, у зв’язку з невикористанням економічного потенціалу, 

а прийняття закону повинно було дозволити забезпечити ефективні заходи нейтралізації негативних наслідків зниження економічної активності в Україні, що викликані поширенням коронавірусної інфекції COVID-19.

Тобто, Постановою № 89 строк дії мораторію не міг бути скорочений апріорі, адже сам строк мораторію був продовжений саме з метою підтримки платників податків, а не з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19.

ПКУ ПРОТИ ПОСТАНОВИ №89.

Зараз маємо те, що:

• Верховною Радою України запроваджений мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок, окрім виключень передбачених п. 52^-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України;
• мораторій діє по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19);
• на території України запроваджений карантин.

Відповідно до ст. 1 ПКУ саме ПКУ регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно ж до п. 2 ст. 2 ПК України зміна положень ПКУ може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до нього, а відповідно до п. 5.2 ПК України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення саме ПК України.

Фактично, маємо закріплений у спеціалізованому кодексі (законі) мораторій, дія якого прив’язана саме до строку дії карантину і поки у ПКУ не будуть внесені відповідні зміни, враховуючи те, що закон має вищу юридичну силу, такий мораторій буде діяти по останній день карантину.

Варто зауважити, що податкове законодавство, зокрема, ґрунтується на принципі презумпції правомірності рішень платника податків у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу – рішення приймається саме на користь платника податків (пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПКУ).

Тобто, фактично маємо мораторій на проведення перевірок встановлений ПК України, окрім як:

• документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України;
• фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині:
• обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
• цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;
• обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України.

Також необхідно додати, що Постанова № 89 все ж таки стосувалася саме юридичних осіб, а не фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Із планом-графіком податкових перевірок можна ознайомитися за посиланням: https://tax.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/545291.html.

Тобто, фактично маєте 2 варіанти поведінки:

• допускати контролюючі органи до проведення перевірки;
• не допускати ревізорів до проведення перевірки та у судовому порядку визнавати наказ про проведення такої перевірки протиправним та його скасування.

Разом із тим пам'ятайте, що недопуск до перевірки тягне за собою ряд негативних наслідків, а тому їх мінімізація, попередження і усунення, та й взагалі алгоритм дій у таких ситуаціях, потребують правового супроводження податкових юристів.

Окрім цього варто зауважити і про наявність позитивної судової практики, що стосується питань протиправності проведення перевірок під час встановленого законом мораторію. За результатами розгляду відповідних позовних заяв суди часто приходять до протиправності та скасування відповідних наказів.

Адвокат Armadum Lawyers,

Владислав ГОЛОВАТЮК