Україна, 01032, м. Київ,
вул. Саксаганського 96
Пн.-Пт.: 09:00 - 21:00
Сб.-Нд.: вихідний
Притягнення працівника до матеріальної відповідальності
Досить часто трапляються випадки, коли працівник своїми діями чи бездіяльністю завдає шкоду підприємству. І тоді постає питання, досить актуальне для усіх сторін трудових відносин, щодо притягнення до матеріальної відповідальності.Матеріальна відповідальність настає незалежно від форми вини працівника: умислу або необережності.
Можна виокремити два основні види матеріальної відповідальності: повна та обмежена.
Давайте розглянемо різницю між ними. Обмежена матеріальна відповідальність установлюється в випадках, якщо прослідковується неумисне псування або знищення майна.
Якщо говорити про повну матеріальну відповідальність, то вона в свою чергу, настає за умисне пошкодження чи знищення і може бути застосована у таких випадках:
якщо роботодавець та працівник уклали письмовий договір про повну матеріальну відповідальність;
у разі одержання майна та інших цінностей працівником під звіт за разовим дорученням або за іншими разовими документами;
у випадку якщо працівник своїми діями, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку, завдав шкоди;
згідно з законодавством на працівника покладено відповідальність за шкоду,
Для притягнення працівника до матеріальної відповідальності відповідно до статті 130 Кодексу законів України про працю необхідні такі умови:
працівник порушив свої трудові обов’язки;
підприємству заподіяно пряму шкоду протиправними діями чи бездіяльністю працівника;
є причинний зв’язок між допущеним порушенням і завданою шкодою;
установлено вину працівника.
Варто зазначити, що у порядку передбаченому трудовим законодавством, до відповідальності може бути притягнуто лише особу, яка знаходиться з роботодавцем саме в трудових відносинах. У разі оформлення цивільно-правого договору це питання регулюється іншим законодавством.
Відповідальність осіб, які виконують роботи чи надають послуги за цивільно-правими договорами може бути як договірною так і позадоговірною.
Розмір шкоди визначається відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 р. № 2658-III за цінами, що діють у даній місцевості на день її відшкодування при: розкраданні, навмисному знищенні, псуванні матеріальних цінностей.
Якщо провести незалежну оцінку неможливо (майно, що підлягає оцінці відсутнє), то розмір шкоди можна розрахувати на підставі ст. 135-3 КЗпП України.
Стягнення суми шкоди здійснюється на підставі наказу роботодавця. Обмеження: при утриманні із зарплати суми шкоди відрахування не повинні перевищувати 20% виплачуваної зарплати.
27.07.2020
Додати відгук
Сайт розроблено
